Документи
Методична скриня
Інформаційна компетентність – поняття, технології, методи, засоби формування

«Інформаційна компетентність – поняття,

технології, методи, засоби формування

(тренінгове заняття)

 

26 лютого 2014 року на базі комунального закладу “ Центр науково-технічної творчості учнівської молоді ” Херсонської обласної ради в рамках обласного семінару методистів.

І. Формат тренінгу

 

Мета:ознайомити учасників з напрямками розвитку інформаційної компетентності під час здійснення навчально-виховного процесу позашкільного закладу.

Завдання:

§  актуалізація знань учасників про компетентність, ключові компетентності;

§  надати учасникам інформацію про зміст поняття «інформаційна компетентність»;

§  ознайомити з деякими методами розвитку інформаційної компетентності;

Категорія учасників:методисти позашкільних закладів.

Кількість учасників:15 осіб.

Час необхідний для проведення тренінгу:2 год. 35хв.

Тренінгове приміщення:простора кімната зі сільцями розташованими у формі кола.

ІІ. Структура тренінгу

 

№ з/п

Зміст діяльності

Час,хв..

Ресурсне забезпечення

1.    

Вступ. Привітання учасників, презентація мети і завдань тренінгу.

5

Мультимедійний проектор, комп’ютер

2.    

Прийняття правил роботи групи. Вправа «Правила»

10

Плакат «правила роботи групи», маркери

3.    

Розподіл учасників на групи

5

Цукерки, стрічки 5 видів

 

4.    

Вправа “ Ланцюжок”

10

Смужки паперу, олівці, степлер

5.    

Вправа «Кластер»

15

Фліп-чат, дошка, кольорова крейда

6.    

Вправа «Денотатний граф»

20

Мультимедійний проектор, комп’ютер

7.    

Вправа «Зигзаг»

30

Роздатковий матеріал

8.    

Вправа «Інтелектуальні карти»

 

Роздатковий матеріал, аркуші паперу формату А-3, різнокольорові фломастери, клей, ножиці.

9.    

Міні-дискусія «Особливості формування інформаційної компетентності у всіх учасників навчально-виховного процесу»

20

 

10.                      

 Рефлексія.  Вправа «Кластер»

20

Фліп-чат, дошка, кольорова крейда

11.                      

Підведення підсумків тренінгу.

Вправа «Корона побажань»

20

Роздатковий матеріал, олівці.

 

ІІІ. Сценарій тренінгу

 

1.     Оголошення теми і мети  заняття.

Вправа “Правила”

Обговоення правил спілкування

1.                Дотримуватися регламенту ( пунктуальность)

2.                Слухати і чути

3.                Бути активним

4.                Не кретикувати — кожен має право на свою думку

5.                 Конфендиційність

6.                Взаємодопомога

7.                Говорити коротко та по черзі

Обговоріть і узгодьте  з групою кожне правило з цих правил.

 

2. Активізація  діяльності

Вправа “ Ланцюжок”

Мета:знайомство учасників групи для створення комфортної атмосфери  подальшої роботи, формування почуття єдності.

Хід вправи: Кожен учасник отримує кольорову смужку, на якій з одного боку написано “ Як людина я є “ а з іншого “ Як спеціаліст я є” Речення необхідно закінчити протягом 2 хвилин. Після чого кожен учасник по черзі називає своє ім'я, зачитує написане і поєднує степлером свою смужку із сусіднью. У результаті отримуємо ланцюжок із характеристиками учасників.

 

Поділ учасників на групи:

Ніжні, Чарівні, Неповторні, Унікальні.

Вправа «Кластер»

 

         Учасникам необхідно визначити основні напрямки своєї роботи, пов’язані з інформаційною компетентністю.

 

 Кластеры

 

     Выделение смысловых единиц текста и графическое оформление в определенном порядке в виде грозди (кластера).

 Грозди – графический прием в систематизации материала. Правила очень простые. Рисуется модель солнечной системы: звезду, планеты и их спутники. В центре звезда – это тема урока, вокруг нее планеты – крупные смысловые единицы, затем планеты соединяются прямой линией со звездой, у каждой планеты свои спутники, у спутников свои.

Учащиеся в командах методом мозгового штурма должны предположить, по каким направлениям они будут изучать новый материал (эти направления могут быть предложены учителем). Таким образом, учащиеся выходят на собственное целеполагание. 

 Информация записывается.

Чтобы разрешить противоречия, которые неизбежно возникнут в ходе записи предположений, и ответить на все вопросы, возникшие при систематизации, чтобы подтвердить или опровергнуть предположения учащихся, расширить знания по данной теме, предлагается текст.

 Продолжается работа с данным приемом и на стадии осмысления: по ходу работы с текстом вносятся исправления и дополнения в грозди.

Большой потенциал имеет этот прием на стадии рефлексии: это исправления неверных предположений в «предварительных кластерах», заполнение их на основе новой информации, установление причинно-следственных связей между отдельными смысловыми блоками (работа может вестись индивидуально, в группах, по всей теме или по отдельным смысловым блокам).

Очень важным моментом является презентация «новых» кластеров. Задача этой формы не только систематизация материала, но и установление причинно-следственных связей между гроздьями. Например, как взаимосвязаны между собой смысловые блоки. Заданием может стать и укрупнение одной или нескольких «гроздей», выделение новых.

 На стадии рефлексии работа с кластерами завершается. Учитель может усилить эту фазу, предоставив учащимся возможность продолжить исследование по теме, выполнить творческое задание.

После составления кластера просим учащихся установить связи между гроздьями кластера, ответ обосновать.

Использование в качестве основных технических (мультимедийных) средств компьютера и интерактивной доски значительно обогащает дидактические возможности каждого из приемов

 

 

Денотатный граф- [от лат. denoto — обозначаю и греч. — пишу] — способ вычленения из текста существенных признаков ключевого понятия.


Способ создания денотатного графа:

• Выделение ключевого слова или словосочетания

• Чередование имени и глагола в графе (именем может быть одно существительное или группа существительных в сочетании с другими именными частями речи; глагол выражает динамику мысли, движение от понятия к его существенному признаку)

• Точный выбор глагола, связывающего ключевое понятие и его существенный признак (глаголы, обозначающие цель — направлять, предполагать, приводить, давать и т.д.; глаголы, обозначающие процесс достижения результата — достигать, осуществляться; глаголы, обозначающие предпосылки достижения результата — основываться, опираться, базироваться; глаголы-связки, с помощью которых осуществляется выход на определение значения понятия)

• Дробление ключевого слова по мере построения графа на слова — "веточки"

• Соотнесение каждого слова — "веточки" с ключевым словом с целью исключения каких-либо несоответствий, противоречий и т.д.

 

Учасники працюють в групах.

Завдання вивчити даний текст. На основі вивченого побудувати інтелект карту складових інформаційної компетентності. Учасники перегрупуровуються і обмінюються своєю інформацією, вносять корективи в свої інтелектуальні карти. Учасники повертаються до своїх груп зову порівнюють свої карти, обговорюють вносять корективи, обирають доповідача.  Загальне обговорення.

 

Технологии радиантного мышления (интеллект-карты)

 

Технологии радиантного мышления основаны на графической организации информации: начинаем изображение из центра листа, двигаемся к краям: от ключевого понятия или действия к второстепенным. Интеллект-карты(в оригинале Mind maps®) это разработка Тони Бьюзена- известного писателя, лектора и консультанта по вопросам интеллекта, психологии обучения и проблем мышления. Встречаются такие варианты перевода Mind maps® как «Ментальные карты», «Мыслительные карты», «Карты ума». Теория интеллект-карт была впервые представлена миру весной 1974 года. Данный способ работы с информацией в тех или иных вариациях или под другими названиями существовал еще задолго до Тони Бьюзена. Но тем не менее именно Тони Бьюзен стал популяризатором идеи интеллект-карт, как эффективного способа работы с информацией.

Интеллект-карты — это инструмент, позволяющий:

                   эффективно структурировать и обрабатывать информацию;

                   мыслить, используя весь свой творческий и интеллектуальный потенциал.

Интеллект-карты эффективны для решения таких задач, как проведение мероприятий, принятие решений, планирование, анализа, усвоение больших объемов информации, проведение мозговых штурмов, разработка проектов, обучение, развития, и т.д.   

 

Области применения Интеллект-карт:

 

1. Обучение: создание ясных и понятных конспектов лекций; максимальная отдача от прочтения книг/учебников; написание рефератов, курсовых проектов, дипломов.

2. Запоминание: подготовка к экзаменам; запоминание текущих дел.

3. Эффективные презентации: проведение выступлений, деловых встреч и переговоров.

4. Планирование: тайм-менеджмент; разработка проектов

5.Мозговой штурм; творчество; решение сложных задач.

6. Анализ информации.

Для того, чтобы карта отложилась в долговременной памяти необходимо ее повторить несколько раз. По Тони Бьюзену: После одного часа учебной работы оптимальными интервалами времени для повторения пройденного материала являются следующие:

Спустя 10 минут – повторение в течение 10 минут

Спустя 1 сутки – повторение в течение 2-4 минут

Спустя 1 неделю – повторение в течение 2 минут

Спустя 1 месяц – повторение в течение 2 минут

Спустя 3 месяца – повторение в течение 2 минут

Спустя 6 месяцев – повторение в течение 2 минут

Спустя 1 год – повторение в течение 2 минут

В результате усвоенный материал окажется закрепленным в долговременной памяти. Повторение подразумевает, что вы пробуете по памяти воссоздать карту, и лишь потом сравниваете то, что вы вспомнили с оригиналом.

 

Обговорення з учасниками які технології, форми, методи та засоби навчання можна застосовувати для формування Інформаційної компетентності різних учасників навчально-виховного процесу.

Фіксація результатів обговорення на інтелектуальних картах.

 

Рефлексія.

 Повертаємось до кластеру намальованого на дошці на початку заняття. Вносяться корективи, необхідні перестановки, виправлення.

Питання формування інформаційної компетентності має високу актуальність в сучасній освіті. При всій своїй багатогранності і складності с структури формування інформаційної компетентності не вимагає занадто багато зусиль, чи специфічних знань. Для різних учасників навчально-виховного процесу можна використовувати однакові технології і методи формування, з урахуванням психологічних особливостей тієї чи іншої групи.

 

 Підбиття підсумків

Вправа «Віночок побажань».

Узяти за руку сусіда і продовжити фразу: «Я бажаю тобі…». Не відпускати руки. По завершенні заплющити очі й подумки побажати всього найкращого тим, кого ви любите.

 

Учасники  семінару аплодують одне одному і кажуть: «Ми – молодці».

Останні НОВИНИ
04.04.2018

Cемінар-практикум суддів судномодельного спорту

27 березня 2018 року на базі Центру відбувся семінар-практикум ...
04.04.2018

Cемінар-практикум керівників гуртків авіамоделювання.

28 березня 2018 рокуна базі Центру відбувся семінар-практикум ...